"Забезпечення безпеки учасників масових спортивних заходів від наслідків можливих еколого-техногенних надзвичайних ситуацій у містах проведення Євро-2012". Аналітична записка



Анотація

 

Території міст відрізняються найбільш комплексними перетвореннями складових навколишнього середовища. На забудованих територіях України має місце комплекс еколого-техногенних проблем, що виникли внаслідок впливу значних недоліків та прорахунків у здійсненні екологічної політики держави протягом тривалого часу. Актуальність даної проблеми значною мірою пов'язана з необхідністю гарантування високих стандартів безпеки життєдіяльності у містах проведення Євро-2012. Виникнення у цих містах надзвичайних еколого-техногенних ситуацій може мати значні негативні наслідки, в т.ч. і для міжнародного іміджу України.


ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ УЧАСНИКІВ МАСОВИХ СПОРТИВНИХ ЗАХОДІВ ВІД НАСЛІДКІВ МОЖЛИВИХ ЕКОЛОГО-ТЕХНОГЕННИХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У МІСТАХ ПРОВЕДЕННЯ ЄВРО-2012

 

Обґрунтування важливості проблеми

Аналіз заходів, що пропонуються численними нормативними актами щодо забезпечення безпеки проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012, показав недостатньо комплексний підхід до визначення всього кола загроз безпеці життєдіяльності у великих містах України, зокрема майже не враховуються потенційні інженерно-геотехнічні загрози, які мають високий ризик реалізації на забудованих територіях.

 

Формування та розвиток промислово-міських агломерацій (ПМА) супроводжується потужним комплексом негативних техногенних впливів на навколишнє середовище, що спричинює значне збільшення кількості та масштабності комунальних аварій, випадків руйнування будівель та споруд, призводить до незадовільного стану транспортної інфраструктури, і як наслідок, може провокувати проблеми забезпечення безпеки та правопорядку при проведенні масових заходів.

 

В умовах функціонування великого міста, якими є всі міста проведення Євро‑2012, спостерігається стійке порушення природної рівноваги геологічного середовища (ГС), призводить до активізації небезпечних екзогенних геологічних процесів (НЕГП): зсувів, підтоплення, ґрунтових і карстових просідань денної поверхні тощо. Наявність цих негативних тенденцій підтверджено даними «Національних доповідей....» МНС, Мінприроди, Мінжитлокомунгоспу, Держгеослужби Мінприроди та результатами наукових досліджень галузевих та академічних науково‑дослідних установ.

 

Загострення загроз безпеці життєдіяльності (БЖД) України комунально‑побутового та житлового характеру на сучасному етапі значною мірою обумовлено впливом наступних чинників:

 

1) до 65 % забудованих територій розміщені на лесових та лесово‑суглинистих ґрунтах, чутливих до техногенних надходжень води та тепла;

2) незадовільний стан водно-каналізаційних та теплоенергетичних мереж (загальні водні втрати до 45-50 % і більше), що призводить до критичного водонасичення та зниження міцності пухких осадових порід підґрунтя будівель та активізації більшості НЕГП;

3) зростаючий вплив глобальних змін клімату (ГЗК), що за умов зростання опадів та потепління, сприяє додатковій активізації НЕГП, в першу чергу підтоплення;

4) регіональний підйом рівнів підземних вод в зонах впливу шахт та кар’єрів, які знімаються з експлуатації в розвинутих (старих) гірничодобувних районах;

5) перевантаженість магістральних інженерних мереж, недостатній обсяг їх заміни та модернізації;

6) старіння житлового фонду та інженерної інфраструктури населених пунктів.

 

Внаслідок дії цих чинників на території України сформувалися такі показники рівня регіонального впливу ЕГП на зміни інженерно-геологічних умов функціонування міст та селищ:

- із 459 міст та 885 селищ міського типу близько 80 % потребують удосконалення інженерного захисту території;

- більше 540 ПМА мають прояви сталого підтоплення (до 12 % загальної площі);

- до 200 ПМА зазнають впливу гравітаційних процесів (зсувних та селевих);

- регіональний розвиток підтоплення в межах розповсюдження просадкових лесових та лесово-суглинистих порід та схилових ділянок формує умови до зниження сейсмостійкості (зростання струшуваності будівель) на 1-3 бали.

 

Проблема негативних інженерно-технічних змін в межах міської забудови стає більш актуальною в світлі збільшення навантаження на інфраструктуру населеного пункту при проведенні масових заходів. Приток значної маси туристів вимагає їх відповідного життєзабезпечення і суттєво збільшує обсяги та мінливість режиму водоподачі та водовідведення, транспортне навантаження тощо.

 

Суть і масштаби проблеми

Містами проведення заходів Євро-2012 є Київ, Донецьк, Харків та Львів. Ці міста сформувалися на перетині різних ландшафтів, що обумовлює підвищений ризик техногенної активізації і виникнення НЕГП. Крім того, значні розміри (180-836 км2) і тривалий час функціонування вищезазначених промислово-міських агломерацій призвели до комплексу негативних впливів на верхню зону геологічного середовища:

- додаткових механічних навантажень від будівель на верхню зону порід;

- надходжень води і тепла з інженерних мереж з розвитком процесів підтоплення, хімічних змін та зменшення міцності порід; уповільнення поверхневого стоку у зв’язку з антропогенними змінами яружно-балкової мережі, схилів, каналізування річкових русел та ін.;

- скорочення рослинного покриву з одночасним геохімічним забрудненням ландшафтів важкими металами, залишками нафтохімпродуктів та надходженням інших токсичних сполук у атмосферних викидах та водних скидах;

- загрози розвитку зсувів, просадок поверхні на шляхах і біля будівель, підтоплення і затоплення територій та підземних споруд (метро, підвалини будівель та ін.) при підвищених опадах.

 

У структурі нормативно-правової бази з підготовки до Євро‑2012 питання забезпечення природно-техногенної безпеки
під час чемпіонату та при підготовці до нього займають критично малу частку. Як в «Інтегрованій концепції забезпечення безпеки і правопорядку під час підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу» від 17 вересня 2008 р., так і в останніх документах (Указ Президента України № 278/2011 «Про Штаб забезпечення міжнародної взаємодії і координації заходів безпеки з підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу» від 10 березня 2011 р. та Указ Президента України № 202/2011 «Питання Міжвідомчого координаційного штабу з питань безпеки та правопорядку» від 14 лютого 2011 р. акцент робиться лише на забезпеченні громадського порядку під час проведення заходів чемпіонату.

 

Додаткові загрози безпеці життєдіяльності у містах проведення Євро‑2012 можуть бути пов’язані з наявністю в їх межах значної кількості ветхих та аварійних будівель, чутливих до впливу підвищених опадів, транспортних струшувань, рівень ризику руйнації яких в десятки, а в деяких випадках, сотні разів перевищує показники країн ЄС (таблиця). Значною мірою, на наш погляд, це обумовлено стійкою тенденцією розвитку процесів підтоплення, пов’язаного з ним зниження міцності порід підґрунтя внаслідок їх надмірного водонасичення і пластифікації. В цілому підтоплення значних площ у містах Євро-2012 має як загальні регіональні закономірності розвитку (активізація у багатоводні роки 1980-1990-2000-их рр. та за прогнозами 2011‑2012 рр.), так і локально-техногенні внаслідок подальшого зростання втрат води з застарілих та кородованих водно-каналізаційних та теплоенергетичних мереж (ВКТЕМ).

 

Крім інженерно-геологічного впливу розвиток підтоплення міських територій сприяє прискореній активізації та розвитку нових ділянок НЕГП, до яких можна віднести зсувні та просадкові деформації. Насторожуючими чинниками розвитку цих процесів є такі:

1) висока ураженість ними привабливих екскурсійних об’єктів міста Києва (Києво-Печерська Лавра, схили Дніпра, Андріївська церква, Жовтневий палац, будинок Кабінету Міністрів України та ін.);

2) наявність активних або здатних до активізації зсувів у містах Харкові, Львові;

3) невизначеність геодинамічного стану зон підробки порід у місті Донецьк, активізація зрушень яких може призвести до деформацій денної поверхні, транспортних шляхів, руйнування інженерних мереж тощо;

4) підвищена чутливість будівель історичного центру Львова до транспортних струшувань внаслідок суцільного підтоплення і розвитку гідрогеодеформаційних напруг у мулово-глинистих породах підґрунтя (за даними Інституту геофізики бальність техногенних струшувань може сягати 5 балів і більше, що є критичним для історичних будівель із стрічковими фундаментами на перезволожених пливуноздатних ґрунтах).

 

Стихійні метеоявища (СМЯ) за останнє десятиріччя в межах великих міст призводять до зростання випадків небезпечної активізації зсувних і просадкових деформацій (міста Київ, Харків, Львів, Донецьк), тимчасового затоплення шляхів і житлових масивів. Новим чинником є також підвищена чутливість міського громадського транспорту до впливу стихійних метеоявищ. Особливо гостро постає проблема підтоплення та затоплення переходів і станцій метрополітену (станції «Позняки», «Дарниця», «Героїв Дніпра» у місті Києві).

 

В умовах збільшення кількості випадків підвищених опадів важливим елементом комунально-побутової та будівельної безпеки великого міста є досконалість системи відведення дощових та повеневих вод. Активне збільшення в останні десятиріччя площі міст Євро-2012, зростання щільності забудови при низькій забезпеченості зливостоковою мережею з одночасною втратою природної гідрографічної мережі збільшує ризики негативного впливу СМЯ на стан житлових і промислових споруд. Крім того, місто Львів знаходиться в зоні підвищеного ризику впливу літніх повеней в басейні р. Дністер.

 

Практично для всіх міст Євро-2012 характерними є активне використання підземного простору для будівництва переходів, гаражів, метро та інших споруд з вилученням великих обсягів порід та підпірним ефектом для руху ґрунтового водоносного горизонту. Із даних моніторингу НЕГП, пов’язаних з активними порушеннями балансу води та порід підземного простору, можна дійти висновку про небезпечний геодинамічний стан зони впливу тунелів метро в містах Київ, Харків та Донецьк (будується).

 

Підставою вищевикладених оцінок можуть слугувати такі процеси, що відбуваються в структурі техногенно-геологічних систем (ТГС) «Підземні споруди метро - геологічне середовище»:

 

1) до 20 % метро міста Києва має просідання, що обумовлює зниження швидкості руху і, крім того, за умов підтоплення, може активізувати гідрогеодинамічні деформації прилеглих порід, пливуноутворення і прориви водно-ґрунтових мас у тунелі;

2) метро міста Харкова відчуває вплив підтоплення практично з перших років експлуатації (Салтовська лінія) (25.03.2008 в районі ст. метро ім. академіка Барабашова відбувся викид водно-ґрунтової маси у тунель, що могло призвести до розриву шляхового полотна і масштабної аварії);

3) будівництво метро у м. Донецьк супроводжується загрозою збільшення надходження води у тунелі внаслідок впливу підтоплення міста та підвищення рівня підземних вод при затопленні наближених шахт; крім того, існує небезпека надходження вибухонебезпечних і токсичних газів.

 

Таблиця 1

Оцінка провідних інженерно-будівельних небезпек міст Євро-2012 (Київ, Донецьк, Харків, Львів)

 

Назва міста Євро-2012

Основні параметрі міста

Провідні інженерно-будівельні небезпеки

Додаткові чинники ускладнення безпеки життєдіяльності

Площа, км2

Населення млн людей

Ветхі та аварійні будівлі, шт/%

Підтоплення, км2/%

Зсуви, кільк./км2

Просадкові ґрунти, км2/%

Підвищені опади

Підземний простір (метро)

1

Київ

836

2,8

362/1,05

28,4/3,4

106/25,6

320/38,5

1. активізація зсувів;

2. підтоплення окремих ділянок;

3. просадки на шляхах.

1. просідання 20 % ліній метро;

2.  зниження міцності ґрунтів, деформація будівель.

2

Донецьк

385

0,98

620/5,4

52,0/13,5

не обстежені на 2008 р.

88/23,02

1. підтоплення і затоплення вулиць;

2. просадки в зонах підробки.

1.  вплив затоплення прилеглих шахт;

2.  ризик техногенних струшувань.

3

Харків

306

1,45

164/0,4

51,0/16,5

14/9,05

196/64,0

1. активізація зсувів;

2. підтоплення окремих ділянок;

3. просадкові явища.

1. ризик деформацій метро;

2. можливість суфозії ґрунтів на схилах.

4

Львів

180

0,74

179/0,5

47,0/26,0 історичний центр підтоплено >40 %

18/2,8

обмежений розвиток, не обстежені

1. підтоплення і затоплення вулиць;

2. деформація будівель і шляхів.

1.  зниження міцності підґрунтя на ділянках підтоплення;

2.  зростання струшування будівель від транспорту.

 

Отже, особливістю еколого-техногенних умов сучасного функціонування міст Євро-2012 - Києва, Донецька, Харкова, Львова - є нерівноважний стан природно-техногенних геосистем, що сформувалися на території їх розташування і підвищений ризик надзвичайних ситуацій в комунально-побутовій та житловій сферах. Дані «Національних доповідей...» МНС, Мінжитлокомунгоспу (до 2011 р.), МОЗ, Мінприроди щодо прояву змін екологічного стану геологічного середовища в межах міст Євро-2012, свідчать про високу можливість подальшого погіршення стану безпеки в комунально-побутовій та житловій сфері у найближчі роки, внаслідок зростання техногенних навантажень на навколишнє середовище та незадовільного стану систем життєзабезпечення міста.

 

Тому дуже важливим чинником успішності заходів Євро-2012 у містах його проведення є створення ефективної системи досліджень і моніторингу стану верхньої зони ГС як головного середовища можливого виникнення надзвичайних ситуацій.

 

Пропозиції щодо вирішення проблеми

Враховуючи зростання кількості надзвичайних ситуацій комунально‑побутового та будівельного походження в межах чисельних промислово-міських агломерацій (руйнівні деформації будівель, просадково‑провальні деформації шляхів, травматизм мешканців та ін.) уявляється необхідним в першу чергу в межах міст Євро-2012, виконання наступних профілактично-моніторингових заходів з підвищення безпеки життєдіяльності:

1) систематичне (1-2 рази на рік) інженерно-геологічне обстеження ділянок розвитку зсувних, просадкових та інших небезпечних процесів в тому числі поблизу об’єктів масових заходів та критично важливих об’єктів;

 

2) виділення ділянок підвищеної зношеності водно-каналізаційних та теплоенергетичних мереж, що можуть мати небезпечний вплив на геотехнічний стан транспортних шляхів, придомових територій, житлових та промислових будівель і їх стійкість до негативних впливів;

 

3) проведення геолого-геофізичного обстеження та оцінка загроз впливу на безпеку метрополітену та підземних споруд зон розвитку процесів підтоплення, природного і техногенного перезволоження порід (підвищені опади, витоки з мереж, підпір ґрунтових вод та ін.);

 

4) визначення інженерної зношеності та гідротехнічної стійкості системи питно-господарського водопостачання та вжиття заходів щодо зниження її еколого-техногенної вразливості (підвищені опади, аварійні скиди стічних вод та ін.);

 

5) розробка прогнозів впливу стихійних метеоявищ на інженерно‑будівельну безпеку міст Євро-2012, враховуючи збільшення мінливості гідрометеоумов у літній період внаслідок глобальних змін клімату;

 

6) удосконалення транспортних потоків міст Євро-2012 та створення схеми розподілу туристичних потоків з урахуванням ділянок підтоплення, просадок поверхні та напруженого стану схилів з метою виключення активізації небезпечних вібраційних деформацій верхньої зони порід;

 

7) створення при державних адміністраціях міст Євро-2012 спеціалізованих науково-технічних рад з аналізу поточного стану інженерно‑будівельної безпеки, прогнозу НС та обґрунтуванню захисних заходів;

 

8) розгляд питання з попередження та мінімізації наслідків еколого‑техногенних надзвичайних ситуацій в містах проведення заключного етапу Євро-2012 на засіданні Міжвідомчого координаційного штабу з питань безпеки та правопорядку;

 

9) закріплення запропонованих заходів в нормативних документах.

Відділ екологічної та техногенної безпеки

(Л. Якушенко)




читайте також:


«Проблеми забезпечення взаємодії при реагуванні на інциденти та кризи комплексного характеру на об`єктах критичної інфраструктури». Аналітична записка
«Концептуальні підходи щодо забезпечення громадської безпеки: іноземний досвід, висновки для України». Аналітична записка
“Пріоритетні напрями законодавчого та організаційного забезпечення паспортизації об’єктів критичної інфраструктури”. Аналітична записка
«Іноземний досвід залучення громадянського суспільства до загальнодержавних систем протидії тероризму.» Аналітична записка
«Аналіз існуючих програм субсидування в енергетиці та пріоритети впорядкування». Аналітична записка